У різний час спідниця
ставала то довша, те коротша, то ширша, то вже вільно звисала, то спиралася на
твердий каркас, то закладалася складками, то прикрашалася оборками, то ставала
зовсім гладкої, то подовжувалася що волочиться, позаду по землі шлейфом. До
речі, найбільший шлейф (довжиною 70 м, шириною 7 м) прикрашав плаття російської
цариці Катерини ІІ під час її коронації, і несли його 50 пажів.
Причому невірно було
б думати, що з цього часу спідниця цілком і безповоротно стає приналежністю
жіночого гардероба. Варто пригадати хоча б шотландський кит. Характерно, що в Новий
час шотландці умудрялися сполучити модні європейські сорочку, сюртук, комір
«жабо» з національними гольфами і килтом (з малюнком-кліткою свого клану).
Правда, до XIX в. від подібної невідповідності удалося позбутися. Інший приклад
— епоха Ренесансу, коли особливим «писком моди» вважалася чоловіча спідниця в
складку.
Немає коментарів:
Дописати коментар